Морзівська азбука

Американець Самуель Морзе винайшов у 1832 році азбуку, якою можна порозуміватися дуже різними способами. Нею можна написати листа або “говорити” світлом, свищиком чи сурмою, прапорцем, дзвінком, телеграфічним чи радієвим апаратом, димом ватри, вистукувати молотком чи бубном, а навіть, таємно потискаючи руку свого друга чи сусіда, непомітно для оточення “розмовляти”.

Ця азбука складається з крапок і рисок або коротких і довгих звукових чи світляних знаків, частих або рідких ударів бубна, молотка тощо. Вона, як кожний геніальний винахід, зразу прийнялася на цілому світі й загально відома під назвою “міжнародня азбука Морза”.

Хто винайшов азбуку Морзе? Самюел Фінлі Бріз Морзе довший час жив в Англії, в Лондоні й був досить добрим малярем, але не мав майже жадних технічних обдаровань, себто хисту. Але, коли він повертався до Америки, то — як твердить дир. [наукового музею в Лондоні] Геррет — почув на кораблі розмову двох, либонь, інженерів чи електриків, про електромагнетизм. У тій розмові один сказав таке: „Треба, щоб засяг шпульки індуктора діяв на великій відстані …”Морзе зразу збагнув, що цю ідею можна використати для передачі повідомлень. Одначе, як це зробити, він не знав і на протязі багатьох років не міг розв’язати загадки, хоч намагався це зробити. Він хотів замінити слова кодом (укладом) численних рисок і крапок. Але телеграфісти мусіли б або вивчати той код на пам’ять або шукати потрібного слова в вигляді крапок і рисок у грубелезній книзі, в якій були б списані всі слова. А це ж було просто неможливе, бо кожна мова має грубі тисячі слів.

 

 

Не зважаючи на великий поступ і поширений ужиток радіотелефону, — її і подібних інших т. зв. “кодів” постійно вживають кожна армія, фльота чи літунство, телеграфічні і радієві агенції, залізниця, пошта — взагалі всі, кому залежить на швидкій, певній і точній передачі вісток. Для всіх, хто живе серед природи, і для мандрівників її знання корисне й важливе, бо часто стає в пригоді, коли немає іншої можливосте порозумітися.

Тому й для нас, пластунів, це знання корисне, особливо для передавання наказів чи вісток під час теренових вправ, на мандрівках, у яких бере участь більше гуртків тощо. Воно заступає нам часто телефон чи Інші модерні засоби, не завжди нам доступні. Вмілість порозумітись на віддаль скріпляє нашу самопевність і готовість допомогти іншим. Тому, що азбука Морза в загальному вжитку, то вміло нею користуючись, можемо зробити якесь важливе добре діло, передаючи вістку в потребі. Ось про яку пригоду оповідав один пластун:

ПРИГОДА НА СКРАЮ ПРАЛІСУ

“Ми були у мандрівному таборі в гористій околиці. Перед нами був ще тільки один день до кінцевого пункту, звідки ми мали від’їхати поїздом додому, а за нами великі простори лісу і гір. Нам лишалось ще тільки перейти міст через досить широку ріку та пройти ще декілька миль до близької залізничної станції.

Під вечір ми спинились перед мостом і вирішили розбити табір і переночувати, користаючи з нагоди, що близько моста на краю лісу була оселя лісничого. Там ми сподівались дістати харчів, яких уже починало нам бракувати.

Вночі зірвалась сильна буря, з гір із грюкотом надійшла велика повінь, і коли ми по бурхливій безсонній ночі вранці виглянули з нашого шатра, виявилось, що вода зірвала міст. Примушені потребою ми пішли до лісника, щоб дістати дещо харчу, і довідались від його дружини, що він лежить тяжко поранений телеграфічним стовпом, що впав на нього. Конче потрібний лікар, а телефонічна сполука перервана.

Одночасно по другому боці ріки почалась повільна дія залізничників, що розглядали шкоду, але переправлятись через ріку не було у них негайної потреби. Тоді ми зразу рішили нав’язати контакт азбукою Морза, бо ріка була заширока, щоб почути голос. Наша депеша звучала:

“S.O.S. Негайно потрібний лікар і транспорт до лікарні. Життя лісника в небезпеці”.

Ми мусіли повторити її тричі, але вкінці нас зрозуміли і відповіли зав’язаною на дрючку білою хустиною: “Вістку прийнято, негайно даємо знати до централі”.

За годину надлетів гелікоптер державного керівництва лісів, забрав пораненого лісника, якому треба було трансфузії крови, а що було ще досить місця, то й нас. Ми були раніше вдома, ніж сподівались”.

МИ МОЖЕМО РОЗМОВЛЯТИ З РАДІОАМАТОРАМИ ЦІЛОГО СВІТУ

Тепер існує багато приватних короткохвилевих радіотелеграфічних надавально-відбиральних станцій. З дозволу державної влади, який не тяжко дістати, можна нав’язати контакт з різними радіоаматорами по цілому світі саме міжнародньою азбукою Морза.

Для цього треба придбати або самому зробити дуже простий і дешевий апарат, навчитись приймати азбуку Морза не у формі рисок і крапок, але в формі довших і коротших звуків, та скласти легкий іспит, навіть кореспонденційним способом.

Тоді можемо ми, пластуни, розмовляти з нашими друзями й іншими радіоаматорами в усьому світі!

Але ще цінніше те, що кожний з нас у потребі зможе виконувати службу радіотелеграфіста для далеко важливіших цілей.

МІЖНАРОДНА МОРЗІВСЬКА АЗБУКА

ПРИСТОСУВАННЯ МОРЗІВСЬКОЇ АЗБУКИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Кожна мова має свої особливості, і тому Морзівська азбука потребує доповнень для пересилання відомостей рідною мовою. Українська азбука має на сім букв більше, ніж латинська. З цієї причини довелося деякі букви доповнити, залишаючи всі інші такими, як у міжнародній Морзівській азбуці.

Щоб легше запам’ятати букви, пластуни (члени обласного табору на Соколі 1929 р.) придумали для кожної букви слово, що починається з неї і в якому голосний “о” означає риску, а всі інші голосні — крапку.

 

 

Ось так виглядає українська азбука, писана знаками Морзе:

Знаки цифр вживаємо в українській мові ті ж самі, як в Міжнародному коді

Комунікаційні знаки:

При надаванні вісток Морзівською азбукою вживаємо таких загальноприйнятих знаків:

AAAA –– Заклик! Готуйсь прийняти вістку!
K –– Я готовий, подавай
Q або AS –– Чекай, я ще не готовий
T або E –– Прийняв слово (знак).
EEEEEEEE –– Помилка, скресли слово (знак)
AAA –– Крапка.
AR –– Кінець депеші.
R –– Прийняв у порядку! (Відповідь на АR).

Крім загальноприйнятих комунікаційних знаків, у різних країнах і в різних мовах уживають умовних скорочень, подаючи перші букви відповідних слів, сиґналізуючи їх разом як один знак, а також виконуючи прапорцем або світлом умовлений, особливий рух.

В Пласті вживаємо, наприклад, таких додаткових знаків:

ПТ –– Повтори слово, я не розумів!
ПВ –– Повільніше надавай!
СК –– Скоріше надавай!
ЧМ –– Чужа мова.
ШИ –– Шифроване письмо
ЗМ –– Зміни місце, я не бачу

ШИФРОВАНЕ ПИСЬМО

Щоб утруднити чи внеможливити противникові відчитати листа чи іншим способом передану вістку, можемо вжити шифру, тобто тайної азбуки.

За підставу шифру беремо вірш чи інший текст, про який знають тільки втаємничені особи. Букви тексту означаємо порядковими цифрами і ними творимо шифроване письмо. Для прикладу візьмім за підставу шифру пластовий гимн:

Як бачимо, на означення тієї самої букви маємо кілька цифр. Це утруднює не втаємниченим відгадати зміст зашифрованої вістки. Так ось вістку “ми йдемо додому” можна подати, вживаючи повшцого шифру, числами: (31, 11) (30, 35, 46, 40, 24) (35, 43, 35, 62, 59, 48) або теж (59, 51) (30, 35, 46, 31, 62) (35, 60, 35, 43, 40, 5) і т. д. Текст мусить бути такий довгий, щоб у ньому були всі букви, потрібні для надання зашифрованої вістки.

СИГНАЛІЗУВАННЯ ПРАПОРЦЕМ

Так, як існують деякі ріжниці в азбуці, та. у різних країнах бувають дещо відмінні способи передавання вісток, передусім прапорцем. У Пласті маємо такі правила при надаванні вісток Морзівською азбукою, вживаючи прапорця:

1) Правильні розміри прапорця для сигналізування Морзівською азбукою є 60х60 цм. (24”х24”). Такий прапорець прив’язують до пластової палиці або такого ж довгого дрючка. Ним надають депеші на дальшу віддаль. На коротші віддалі можемо вживати меншого прапорця, розміру 45×45 цм. (18”х18”), який прикріплюємо до палички 60-75 цм. (24” — 30”) завдовжки.

2) Колір прапорця повинен різко виступати на тлі, на якому даємо знаки. Найпрактичніші прапорці біло- червоні, бо їх легко спостерігати як на зеленому тлі лісу, так і на ясному тлі неба чи снігу.

3) При сигналізуванні більшим прапорцем уживаємо обох рук. У вихідній поставі тримаємо лівою рукою кінець палиці на висоті нашого пояса, а правою палицю «а висоті наших рамен. Ліва рука повинна тримати кінець палиці під час надавання вістки постійно на тому самому місці, а правою виконуємо рухи: крапки і риски.

Вживаючи прапорця менших розмірів, тримаємо його правою рукою, а ліву для вигоди закладаємо за плечі на висоті пояса. У вихідній поставі випрямлену праву руку, яка заступає довший дрючок, підносимо з прапорцем понад голову і, починаючи зліва, надаємо крапки і риски.

4) Крапку означає помах прапорцем над головою зліва вправо у формі т. зв. “вісімки” (кут приблизно 60°). Риску означає подібний помах зліва вправо, при чому прапорець сягає майже до землі (кут приблизно 170°). Для прикладу, які можуть бути ріжниці «в способі надавання депеш, треба згадати, що у США крапку означає помах (вісімка) вправо, а риску помах (вісімка) вліво від надаючого.

Крапки й риски тієї самої букви надаємо одну за одною, безперервним рухом. Поміж буквам» робимо короткі перерви, затримуючи прапорець у вихідній поставі. По кожному наданому слові спускаємо прапорець прямо перед собою вниз, полотнищем додолу.

Є ще спосіб надавати Морзівські знаки двома прапорцями. Один прапорець, триманий горизонтально, означає крапку, два прапорці — риску.

5) Стежа, що надає або приймає депешу, складається з трьох пластунів. При надаванні один орудує прапорцем, другий диктує окремі букви з заздалегідь написаної депеші, третій спостерігає далековидом стежу, що приймає.

При відбиранні один спостерігає далековидом знаки і диктує, кажучи по відчитаній букві “буква”, по скінченому слові “слово”, а по скінченій депеші “кінець”. Другий записує, розділюючи букви одною доземою рискою, а слова двома такими рисками. Третій готовий вжити прапорець у кожний час, наприклад, надаючи знак “не розумію”, “повільніше”, “повтори” і ін.

Якщо Тобі і Твоїм друзям доведеться надавати вістку, тоді зваж, де найкраще стати, щоб знаки були виразні. Дивись, щоб Ти був звернений лицем прямо до тих, що приймають депешу.

Пригадай букву, поки почнеш її надавати. На першому місці став добре і правильне надання букви, на другому окорість пересилання. Коли записуєш, не дивись «а висилаючих депешу, а слухай того, хто відчитує й диктує. Словом, кожний з Вас трьох мусить зосередити свою увагу на тій частині завдання, що на нього випала, і співпрацювати з двома іншими.

Морзівську азбуку і різні способи її вживання можемо вправляти як на сходинах в домівці, так і на вільному повітрі. Згідно з вимогами проби “Скобиного хвату” пластуни розвідувачі мусять нею вміти вільно орудувати.

http://proba.plast.te.ua/living/morzivska-azbuka/