НОВИЙ ГІМН УКРАЇНИ
співається на музику Михайла Вербицького.
Коли люди забувають рідну мову і перестають дружно співати народні пісні, нація починає поступово розпадатися і зникати. В цьому полягає призначення головного музичного твору країни – державного гімну, котрий має бути простим за змістом, життєстверджуючим за сенсом, патріотичним за настроєм, і створеним на національних мотивах, знати котрий повинні всі громадяни країни, починаючи з дитячих садочків, а депутати Парламенту і члени кабінету Міністрів виконувати на початку кожного засідання.
Для порівняння, наведу перший рядок гімну царської Росії: “Боже царя храни...”, Радянського Союзу: “Славься Отечество наше свободное...”, України радянської: “Живи Україна, прекрасна і сильна...” і України незалежної: “Ще не вмерла України...”. Відразу звертає на себе увагу ключове слово “вмерла”, що дає людям підсвідому негативну психологічну установку. Повний текст гімну складається з трьох куплетів, однак на офіційних заходах прийнято виконувати тільки перший куплет та приспів.
Тому, я зробив спробу переписати слова українського гімну, написаного ще у 1862 році, коли Україна була поневолена, зробивши його більш сучасним і актуальним, змінивши так, щоб уникнути в його тексті негативних посилів, історичних неоднозначностей, військової тематики і зайвої жертовності. Що з цього вийшло – судити вам. А мені приємно поділитися з усіма своїм твором, моїм невеликим вкладом в скарбничку українського національного порозуміння і суспільної злагоди.
Принагідно, хочу звернутися до Верховної Ради України з пропозицією змінити текст існуючого національного гімну, взявши до уваги запропонований мною варіант. Сподіваюся також на підтримку з боку громадсько-політичного активу, українських радіоаматорів, релігійної спільноти. Гадаю, мій варіант є найбільш відповідним до сучасних та всіх майбутніх державницьких реалій нашої країни, і цілком відповідає своєму високому призначенню, адже подібна зміна вже назріла.
Розташування кольорів національного прапору також є актуальною темою для змін, оскільки жовтий колір в усі часи у всіх народів завжди символізував сонце, що було вгорі, а блакитний колір – воду, що була внизу, два одвічні символи життя. Сучасний прапор України виявився перевернутим, символізуючи біду, перетворивши українців з “сонячних (світлих) людей”, шанувальників води (Дани), в “земних хліборобів” – поклонників неба (…що єси на небесах). Отже:
Слава нашій Україні, і землі, і людям,
Всі ми, браття українці, завжди разом будем.
Мова й віра наша спільна всіх нас об’єднає,
Запануємо ми вільно в своїм рідним краю.
приспів:
Все на світі переможем за нашу свободу,
І покажем, що усі ми козацького роду.
Станем, браття, рука в руку, по всьому кордону,
В рідним краю панувати не дамо нікому,
Чорне море нам зрадіє, і Дніпро всміхнеться,
Заспіваймо разом пісню і душа проснеться.
приспів:
Все на світі переможем за нашу свободу,
І покажем, що усі ми козацького роду.
Наша праця і натхнення – запорука сили,
Розбудуємо країну, щоб ми гідно жили.
Хай у світі рівна буде наша Батьківщина,
Між народами земними слава її лине.
приспів:
Все на світі переможем за нашу свободу,
І покажем, що усі ми козацького роду.
_________________________
Юрко СТРЄЛКОВ-СЕРГА,
м. Вінниця (ut5nc@mail.ru)
