Сербія та Хорватія сперечаються за право на пам'ять про великого винахідника Ніколу Теслу. Сербському центробанку не подобаються плани Загреба розмістити портрети Тесли на монетах у 10, 20 і 50 євроцентів.

Загреб планує розмістити портрет Тесли на зворотному боці монет після вступу до Єврозони у 2023 році. У жовтні хорватський центробанк презентуватиме проєкти монет.

Белград вважає, що Хорватія у такий спосіб намагається "узурпувати" образ Тесли та погрожує оскаржити право Загреба використовувати його.

Нікола Тесла, серб за національністю, народився в Австро-Угорщині, у селі Смилян. Сьогодні село перебуває на хорватській території, і чимало хорватів вважають Теслу частиною історії своєї країни.

Портрет Тесли з великим відривом лідирував в опитуванні про те, які символи Хорватії мають бути зображені на монетах євро.

Серед інших символів, за які голосували хорвати, був "шашковий" візерунок національного прапора, куниця, місто Дубровник та перший слов'янський алфавіт, глаголиця.

У Хорватії невдоволення Белграда сприйняли зі здивуванням. Прем'єр-міністр Андрій Пленкович каже, що не бачить підстав для конфлікту.

"Те, що Тесла, який народився в Хорватії, був сербом, для нас плюс. Я не бачу, яким чином це може бути проблемою, - сказав він репортерам минулого тижня. - На місці сербського центробанку я сказав би "браво!"

Тесла похований у Сербії. Його ім'ям назвали міжнародний аеропорт Белграда та велику електростанцію. Сам він, утім, значну частину кар'єри зробив у Франції та США.

Один з біографів Тесли, радянський письменник Борис Ржонсницький пише, що Тесла замислювався про переїзд до Петербурга, але його переконав не робити цього співробітник компанії Томаса Едісона, на яку Тесла згодом почав працювати.

Сьогодні ім'я Тесли багато хто асоціює насамперед з виробником електромобілів Tesla Ілона Маска, але балканського вченого вважають цілком самостійним генієм.

Наприкінці XIX століття він винайшов "котушку Тесли", яку пізніше почали широко застосовувати у телеприймачі, створював перші асинхронні двигуни та генератори, згідно з деякими версіями, винайшов технологію радіозв'язку, а в 1899 році продемонстрував роботу бездротових ламп.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-57997204