Регламент і право радіоаматорів на технічну творчість

Аналитика и публицистика

alt

У лютому 2011 р. вступив у дію новий Регламент аматорського радіозв'язку України.

Треба відзначити, що у порівнянні із попереднім, цей нормативний документ вніс в українське аматорське радіо кілька позитивних змін.

Дозвіл на експлуатацію аматорської радіостанції тепер являє собою водночас і узгоджену із вимогами CEPT ліцензію.

Запроваджено сертифікати HAREC, що дозволяє простіше отримати дозволи на роботу у багатьох інших країнах. Упорядковано порядок оформлення СПС.

Проте введення у дію нового Регламенту мало для радіаматорів України також і негативні наслідки. Найбільший резонанс серед нас викликало вилучення із дозволених для роботи радіаматорів смуг частот КХ пасма 10 МГц, звуження пасма 14 МГц, а також вилучення УКХ пасм 1,2 та 2,4 ҐГц.

Проте, крім згаданого, нова редакця Регламенту має також менш помітні для громадськості, але негативні для розвитку радіоаматорства моменти.

Якщо уважніше проаналізувати текст цього нормативного документу, то можна помітити, що новий Регламент потрактовує аматорське радіо лише у контексті радіаматорської СЛУЖБИ ЗВ'ЯЗКУ.

Хоча у його вступній частині згадується, що: "аматорська служба - служба взаємного зв'язку і технічних досліджень(!) ...", але увесь подальший текст теперішнього Регламенту не дає радіаматору поля для технічної творчості.

Зокрема, у додатку 2 до Регламенту, встановлюються вимоги не лише до передавальної, але й до приймальної частини радіаматорського устаткування.

Як бути, якщо фідерна лінія має більші, або менші, затухання? Якщо RX має відмінну від вказаної у додатках ширину ПЧ або коефіцієнт шуму RX виходить за вказані значення?

Схоже, що усе зводиться до ролі простого користувача готової сертифікованої продукції та полірування своїх операторських навичок у роботі з цим устаткуванням.

Технічні дослідження залишаються лише в самому означенні аматорської служби у розділі II. Положень, які визначають права радіаматора на технічну творчість, Регламент аматорського радіозв'язку України не містить.

Більш того, у тексті Регламенту взагалі не згадується про права радіаматора.

Водночас, Конституція України ґарантує громадянам свободу на технічну творчість і захист моральних інтересів, що виникають у зв'язку з цією діяльністю.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

"Конституція України

Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної(!) творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності".

Закони України також захищають право громадян на технічну творчість і відносять її до немайнових благ:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/

"Цивільний Кодекс України

Стаття 201. Особисті немайнові блага

1. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним
законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної(!) творчості, ...

Стаття 309. Право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної (!) творчості
1. Фізична особа має право на  свободу  літературної, художньої, наукової і
технічної(!) творчості".
 
Певною мірою право радіаматорів на технічну творчість, визначає також Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність"
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1977-12/page

Цілком очевидно, що Регламент мав би враховувати положення законодавчих актів вищого рівня.

Усе це дає нам підстави звертатися до державних органів із вимогою внести зміни у теперішню редакцію Регламенту аматорського радіозвязку України.
Гадаю, що нам треба добиватися, щоб Регламент передбачав у радіаматорстві також і
експериментальну діяльність.

PS Уважно перечитавши весь текст Регламенту, можна помітити, що він не являє собою до кінця опрацьований документ.

Розділ IX "Позивні сигнали розпізнавання" описує порядок утворення позивного сигналу при здійсненні радіозв'язку в стаціонарних і польових умовах, водночас п.6.4.7 вказує, що: "Радіоаматор  повинен отримувати новий дозвіл на експлуатацію АРС у разі зміни: місця розташування АРС".

Така неоднозначність ставить під питання експедиційну діяльність радіаматорів.

Із принаймні дивних для нормативного документу положень, можна відзначити опис у п.7.14 Регламенту аматорської QSL-картки, або вказівок у п.6.5.1 та п.6.5.2 , щодо обов'язків радіаматора, який перебуває на території інших країн.

Додаток 4 до Регламенту містить немало помилок, наприклад: "спорадичне E-відображення(!)", "ємність батареї (ампер-час(!))", "вплив кількості обертань(!),  ... на індуктивність;", "безкінечна(!) імпульсна характеристика" тощо;

Ці недоліки також можуть стати рідставою для перегляду цього нормативного документу.
 
Ігор Сокорчук (UR3LCM)
Член технического комитета ЛРУ
Специально для Радона
24 декабря 2012г