ПЕРЕРОБКИ В ТРАНСИВЕРІ ICOM-726

або три в одному для ліпшого прийому

Любителі ефіру зі стажем ще пам’ятають радіоприймачі (радіовідбірники) для дальніх магістральних зв’язків, в котрих регулювання підсилення здійснювалося трьома ручками: ВЧ, ПЧ, НЧ. Більшість сучасних трансиверів імпортного виробництва таких функцій вже не мають, їхні розробники обмежилися лише ручкою підсилення НЧ, а підтримку підсилення залишили за АРП.

Однак саме наявність ручного регулювання підсилення по високій частоті, що в окремих випадках може бути суміщено з регулюванням по проміжній частоті, дозволяє оператору вибирати оптимальне співвідношення сигнал/шум для більш впевненого і чіткого прийому сигналів в умовах радіоперешкод, грозових розрядів і ефірних шумів.

Крім того, при малому рівні корисного сигналу в режимі CW або SSB і роботі поблизу приймальної частоти потужної радіостації, відбувається періодичне спрацьовування АРП, що призводить до «дихання» або «булькання» ефіру, зниження реальної чутливості прийомного тракту та розбірливості сигналів, що особливо шкодить при роботі з DX і в змаганнях.

Саме таким виявився популярний трансивер Icom-726, невеликий за розміром, з непоганими електричними параметрами, простий в керуванні і зручний в роботі, приємний на вигляд, але маючий всі вищенаведені недоліки.

Мені, як старому «паяльщику» захотілося позбавити його від подібних огріхів, переробити так би мовити «під себе», зробити більш зручним і практичним в роботі. В свій час я багато років працював на трансивері власної конструкції, в котрому була лише РРУ, і добився дуже непоганих результатів на «важкому» 80-метровому пасмі.

Суть переробки полягає у використанні в схемі АРП (автоматичного регулювання підсилення) додаткових елементів, що дозволяють оператору вручну керувати зміщенням транзисторів підсилювального тракту. Для цього на передній панелі трансивера замість телефонного гнізда, не потрібного при використанні гарнітури, встановлюється змінний резистор з вимикачем.

Спершу видаляють гніздо Phones, що механічно зробити не просто, але цілком можливо, якщо постаратися. Після цього на платі, де знаходилося гніздо, ставиться перемичка між п’ятачками 7 і 8 (Мал. 1). В отвір передньої панелі вставляється змінний резистор з підпаяними до виводів дротами довжиною 12 – 15 см, центрується шайбою (Мал. 2) і закріплюється гайкою.

Резистор повинен бути малогабаритним (Мал. 3), оскільки місце для його встановлення під платою обмежене. Схема переробки (Мал. 4) виділена червоним кольором. Транзистор Q30 (Мал. 5) відгинається і до його емітера підпаюється невеликий жорсткий голий дротик, кінець котрого буде являтися опорною точкою для пайки деталей, що йдуть на напругу –5 V.

Вигини верхніх виводів резисторів R123 и R124 зачищаються від фарби і до них підпаюються стоки польових транзисторів T1 і T2, розташованих горизонтально. Брамки і витоки цих транзисторів розпаюються згідно схемі. Всі додаткові елементи, з’єднувальні дроти і пайки виділені на схемі червоним кольором.

Коли змінний резистор знаходиться в крайньому лівому положенні (повзунок по схемі вгорі) і вимикач розімкнутий, транзистори T1 і T2 заперті і не впливають на звичайну роботу трансивера. Коли резистор починають обертати, контакти вимикача замикаються, транзистор T2 відпирається і блокує базу транзистора Q30 на емітер, припиняючи роботу АРП.

Подальше обертання змінного резистора веде до поступового закривання транзистора T1, зменшення запираючої напруги на транзисторах підсилювального тракту і збільшення підсилення. Індикатор S-метра продовжує при цьому працювати, змінюючи положення своєї стрілки від +60 db при мінімальному підсиленні до значення 1 бал при максимальному, показуючи при номінальній гучності приблизну силу сигналу кореспондента.

Перед увімкненням трансивера в режим РРП, з метою зменшення часу затримки регулювання, що визначається конденсаторами C112 і C113, і усунення сплеску гучності, необхідно натиснути клавішу AGC на передній панелі. Більш прискіпливі можуть зменшити ємність конденсатора C113 до 0,47 mF або навіть 0,33 mF.

Налагодження схеми зводиться до встановлення кінцевого показання стрілки індикатора підбором резистора 1,5M і початкового показання стрілки підбором резистора 10K. При використанні змінного резистора іншого номіналу, опір резистора 10K необхідно підібрати. Для відключення внутрішнього динаміка трансивера необхідно користуватися зовнішнім динаміком з вмонтованим вимикачем. Загальний вид трансивера після переробки показаний на Мал. 6.

При підключенні до гнізда MIC телефонної гарнітури, з метою зниження рівня шумів мікросхеми в навушниках, в схему доданий окремий підсилювач на польовому транзисторі, для чого перетинка з виходу mPC1241H на восьмий вивід мікрофонного гнізда підіймається, і схема розпаюється згідно наведеній на Мал. 1. При цьому струм через навушники складає біля 15 мА і не впливає на їх роботу.

Мал. 1 Схема плати VR BOARD

Мал. 2 Кріплення регулятора підсилення

Мал. 3 Змінний резистор 4,7 Ком з вимикачем

Мал. 4 Зміни в схемі трансивера

Мал. 5 Розташування нових деталей

Мал. 6 Передня панель трансивера після переробки

 

Наступна переробка стосується каскаду на транзисторі Q4 (Мал. 7) підсилювача сигналу першого гетеродина, що йде на змішувач на транзисторах Q13 і Q14. Застосований в схемі транзистор 2SC2053 має невеликий коефіцієнт підсилення і працює з струмом колектора біля 50 mA, що призводить до його нагріву і збільшує рівень шумів. В результаті, не дивлячись на застосування балансного змішувача, трансивер втрачає цінні децибели своєї реальної чутливості, а невеликий рівень сигналу гетеродина, всього 1,3 V веде до втрати частини динамічного діапазону.

Зменшити рівень шумів каскаду і збільшити вихідну напругу до 1,7 V при струмі колектора біля 30 міліампер, дозволило застосування малошумного СВЧ транзистора типу 2SC3357 виконаного в корпусі SOT-89 для поверхневого монтажу.

Старий транзистор Q4 і резистор R14 випаюють, видаляють зайвий припій з їх п’ятачків на друкованій платі і захисний лак з кінця доріжки колекторного виводу, котру потім злегка змочують флюсом F1. Транзистор прикладають до плати (Мал. 8) і паяють спершу колекторний фланець, а потім решту виводів, уважно слідкуючи, щоб вони не замкнулися між собою. Після цього впаюють резистори R12 і R14 вже нових номіналів. Конденсатор 10 mF ´20 V танталовий для поверхневого монтажу, з метою запобігання замикання його виводів з доріжкою він паяється «навиворіт» між ніжками конденсатора C15. Всі пайки роблять легкоплавким припоєм Æ1мм з каніфольним наповненням.

Якщо проводилася перша переробка, перед початком другої, що потребує неодноразового відгинання друкованої плати, необхідно впевнитися в якості фіксації до плати жмуту дротів (див. мал. 5) що йдуть до транзисторів T1 і T2 щоб не обламати їхні ніжні виводи.

Мал. 7 Схема підсилювача сигналу гетеродина

Мал. 8 Розташування нових деталей на платі трансивера (екран відсіку знятий)

 

В процесі переробок виявилася лажа (failure), котру допустили самураї (без обід) при розробці трансивера. Але, saru mo ki kara ochiru – навіть мавпа може впасти з дерева, гласить народне японське прислів’я. По їх недогляду ключовий транзистор Q12 на схемі виявився розвернутим на 180°по горизонталі, відповідно на друкованій платі переплутані виводи його бази і колектора. Для усунення цієї несправності транзистор слід випаяти, акуратно перехрестити ніжки 2 і 3, і знову впаяти на місце. Крім того, слід уважно обдивитися всі пайки на друкованій платі, оскільки з плином часу навколо виводів деталей можуть утворюватися кільцеві тріщини, що порушують нормальну роботу і надійність трансивера, і добре їх пропаяти, після чого невеликим м’яким пензлем нанести на плату розчин каніфолі в спирті і просушити електрофеном.

І ще одна переробка торкнулася дуже важливого вузла трансивера – першого змішувача. Він є по суті основним електронним каскадом, приймаючим на себе всі негаразди і труднощі ефіру, визначає рівень шумів всього трансивера, його динамічний діапазон по забиттю та інтермодуляції.

Мал. 9 Розташування нових транзисторів змішувача (кришка відсіку знята)

 

Застосовані в змішувачі транзистори типу 2SK125 погано витримують перевантаження сучасного короткохвильового ефіру, особливо на близькому кіловатному рівні і в змагальних баталіях. Для їх заміни були вибрані більш потужні транзистори КП601А з довгою і квадратичною вольт-амперною характеристикою, підібрані з близькими струмами стоку при опорах в джерелах 470 Ом і напрузі на стоках +12 V. Один транзистор своїм корпусним виводом припаяний до стінки відсіку (Мал. 9) а інший до його виступаючого ключа. З метою попередження самозбудження змішувача на стокові виводи транзисторів слід одягнути протипаразитні феритові бусинки.

Всі переробки повністю себе виправдали, трансивер почав приносити задоволення і успіх при роботі в ефірі. Трансивер можна використовувати як самостійно, так і сумісно з підсилювачем потужності на лампі ГУ-74Б описаним на http://www.vinradio.ho.ua/files/pa2000.pdf ібезвідмовно працюючим з 1991 року.

Мал. 10 Місце встановлення додаткового гнізда

 

В останньому випадку вихідний сигнал знімається безпосередньо зі злучника J11 (Мал. 10) крізь встановлене на задній панелі додаткове малогабаритне гніздо (Мал. 11) з контактами на розмикання.

Тож творіть і здійсниться. Зичу всім успіхів і натхнення!

Мал. 11 Вид на додаткове вихідне гніздо

____________________________________________

Юрко СТРЄЛКОВ-СЕРГА (UT5NC)

а/с 5000, Вінниця, 21018, Україна

[email protected]