Одним з найбільш вживаних слів в радіоаматорському середовищі безперечно є слово radiostation. Я навмисно написав його англійською, бо ця мова існує вже багато століть, хоча й зазнала певних змін і реформ. Навіть твори відомого англійського драматурга Вільяма Шекспіра [1564 - 1616] були перекладені на сучасну англійську мову.

Хоча англійська мова відноситься до групи північноєвропейських германських мов, в ній присутні латинські і навіть слов'янські слова, що обумовлено історичними впливами. Особливість англійської мови полягає в тому, що вона, як і сама країна, тривалий час розвивалася незалежно і відокремлено від інших мов, набувши в такий спосіб певну лексичну і граматичну самобутність.

Нажаль, про українську мову такого сказати не можна. Знаходячись в самому центрі Європи, на перехресті багатьох мирних і військових шляхів, оточена з усіх боків іншими мовами, українська мова зазнавала численних запозичень і нашарувань, що врешті призвело до значної зміни її давньої первісної форми і навіть вимови.

Але найбільших втрат і спотворень українська мова зазнала під час перебування в Царській а потім Радянській імперії, в яких вона опинилася зайвою і непотрібною в концепції створення єдиної наднаціональної спільноти, до якої завжди прагнуть Імперії, нав'язуючи народам мову свого Центру.

Проте, українська мова, в основі своїй надзвичайно давня мова світу, міцна духовною силою своїх носіїв, змогла пережити всі гоніння та утиски, і стала нарешті державною в своїй власній незалежній країні.

Сьогодні існує велика потреба в неспотворених, іноді забутих українських словах. Саме з такої позиції слід дивитися на сучасну українську мову, очищаючи, відшліфовуючи, вдосконалюючи і облагороджуючи її, поступово повертаючи до своїх історичних мовних джерел.

На мові наших сусідів росіян слово “радиостанция” пишеться через літеру “н” оскільки воно утворилося від слова “радиоустановка”. Але в українській мові слід писати “радіостація”, оскільки це слово походить від слова “радіоустаткування”. Друге “т” в корені змінюється на “ц”, подібно як “мілітарний – міліція”, “акт – акція”.

Отже, пропоную нашому радіоаматорському керівництву, і не тільки, при розробці і написанні різноманітних документів, технічної документації, публікацій в друкованих і Інтернет виданнях дотримуватися саме форми “радіостація” оскільки саме вона є суто українською, а не запозиченою з іншої мови.

Юрко Стрєлков-Серга UT5NC

Член-кореспондент ТК ЛРУ