Травить человека - последнее дело. Грех это...

Клубная жизнь

alt

Хотів би через Форум звернутися до своїх земляків Вінничан. З багатьма радіоаматорами мого покоління ми знаємося вже не одне десятиліття, молодших знаю здебільшого по ефіру на КХ і УКХ. Всі ми громадяни однієї країни, члени однієї радіоаматорської родини, ментально різні, але це добре, бо дозволяє мати багато думок та ідей і вибирати найкраще. Так і має бути, але роль тих, хто сидить за керівним столом дуже велика і відповідальна, адже вони можуть покерувати людьми у будь-який вигідний для себе бік. Дуже часто тут спрацьовує «стадний інстинкт», а тих, хто незгоден можуть зробити ще й винними. І про це треба пам’ятати, адже навіть у Святому Письмі говориться, що «Сам сатана приймає вид Ангела світла, і слуги його приймають вид служителів правди; але кінець їх буде по справам їх» (2-е Корінтянам 11:14-15).

Хтось з нас говорить українською, хтось російською, але всі ми любимо свою рідну Україну і вважаємо себе її патріотами. В конфлікті, що виник в рядах ЛРУ і призвів до розколу нашої радіоаматорської організації, винні не прості аматори, які працюють в ефірі, беруть участь у змаганнях, обмінюються QSL-картками – це конфлікт інтересів дуже амбіційних людей, котрі вважають, що тільки вони праві і здатні зробити щось краще. Слухати протилежні доводи і аргументи, щоб прийти до спільної думки і згоди вони навіть не намагаються. Звичайно, в цьому є провина також іншої сторони, яка не пішла на діловий контакт і відкритий діалог з новоствореною опозицією. Як писав Отто Бісмарк «Революції задумуються геніями, втілюються романтиками, а користуються ними негідники». В цій ситуації я намагаюся бути нейтральним і об’єктивним, оскільки не являюся членом ЛРУ, хоча довго чекав на цю нагоду, щоб коли у обласному керівництві з’являться порядні люди. Але куди тепер вступати – мені взагалі незрозуміло. Тож давайте не перетворювати ситуацію в ЛРУ на громадянську війну, якої нам досить на південному сході, від якої нікому жодної користі не буде, а лише значні втрати і програші, як в кількості членів організації, так і серед потенційно бажаючих стати радіоаматорами. Тому хочу звернутися до всіх Вінницьких радіоаматорів, революціонерів і опозиціонерів, з проханням не ігнорувати збори ЛРУ 29-30 серпня у Кіровограді. Приїдьте, послухайте думки і аргументи інших, висловіться самі, намагайтеся прийти до спільної позиції і вичерпати нарешті цей конфлікт інтересів, який насправді до самого радіоаматорства не має жодного відношення. Будьмо патріотами не лише на словах, але й на ділі. Шануймося, бо ми того варті!

«Пусть бросит камень тот, кто сам безгрешен» говорится в Святом Письме. Тогда, две тысячи лет назад, люди это поняли, развернулись и мирно разошлись по домам. В то далёкое время люди были честные и боялись греха. Сегодня, в 21-м веке, забыто про мораль, а миром правят бизнес и капитал. Люди погрязли в грехах и обмане, а на тех, кто старается быть непричастным, имеет свою личную позицию и высказывает свою точку зрения, бросаются наотмашь острыми словами, больно бьющими и ранящими словно тяжёлые камни. Вот и в воскресенье на областном круглом столе инициатором камнекидания, задавшим негативный тон всему собранию, оказался мой старый приятель Виталий UT7NW, пытавшийся натравить на меня Винницких аматоров, забывая при этом о всех своих собственных грехах. Воистину «друзья познаются в беде». Многие Винничане даже не читали моё обращение к землякам на Радоне, но Виталий чисто по-совковому, полагаясь, как он сам считает, на 95% своей поддержки (комплекс Наполеона), старался всех убедить в моём отступничестве и неправоте. Ну точно как в ситуации с Солженицыным, когда советские люди даже не читали его высказываний, но всех их заставляли его критиковать и осуждать. И тогда, и сейчас, в своих нечистоплотных инсинуациях властьдержащие используют пресловутый «стадный инстинкт». Помню слова Виталия, когда несколько лет назад я начал публиковаться на вновь открытом для себя радиолюбительском сайте Радон. Это звучало примерно так: «Да что ты нашёл на этом москальском сайте, там же этот нерусский Зельдин и такие как он...». Логично возникает вопрос к Виталию. А что он нашёл в этой своей новой команде? Сам же, в своё время, рассказывал весьма неприглядные вещи о Филиппове и его бизнесе, обзывал плохими словами Степаненко, который отказался публиковать на своём сайте информацию о молодёжных соревнованиях, презрительно обзывал Зельдина, да и многих других не жаловал добрым словом. А теперь вы уже друзья-единомышленники, одна дружная сплочённая команда. Словами Мюллера из известного кинофильма «Отказ от своего мнения всегда дурно пахнет». Прав был Крылов, писавший «Чем кумушек считать, трудиться, не лучше ль на себя оборотиться». Поэтому, анализируя всё бывшее и происходящее, пришёл к выводу, что лучше всего оставаться при собственном мнении и не бояться высказывать его открыто, ведь правда любит свет, а неправда прячется в тени и действует исподтишка. Это моё твёрдое убеждение и многолетняя жизненная позиция, которой я не поступлюсь ни ради наживы, ни ради регалий, ни ради рейтинга, ни ради наград. А всем «реформаторам» и «пропагандистам» советую всегда помнить древнюю мудрость, процитированную в начале, и действовать не в своих меркантильных интересах, прячась в толпе или формируя её под себя, а в интересах национального радиолюбительства и своей родной страны.

p.s. Прилагаю фото команды с Киевского саммита 30 мая.

Завжди QRV, ваш Юрко UT5NC.

Всім-всім мої 73!