З’явилося бажання встановити якомога більше зв’язків!
Работа с молодежью |
Аліна Буцан - юний оператор UR4RWW
Сплив термін відправки звітів. Можна поділитися враженнями. Найкращий спосіб – спитати про змагання в їх безпосередніх учасників. У складі команди колективної радіостанції UR4RWW працювала член гуртка операторів КРС Аліна Буцан (US-R-86). Ось виклад бесіди з Аліною відразу після закінчення шостого туру:
«Мені сподобалися змагання. Спершу хвилювалася, а потім, коли встановила перші радіозв’язки, хвилювання минуло. З’явилося бажання встановити якомога більше зв’язків. Майже всі станції, які я чула, мені відповідали з першого разу. Мій контрольний номер почав швидко зростати, що додавало ще більшої впевненості і бажання досягти хорошого результату. Все пішло чудово. На інших станціях також працювали немало дівчат. Подобалося, що я не одна серед хлопців.
До кінця першого туру побачила, що на діапазоні стало дуже мало станцій і нема з ким працювати. На мої виклики майже ніхто не підходив, а коли переходила на пошук станцій, то чула тільки ті, з якими вже зв’язок провела. А чутно було дві київські колективки UT4UWC і UT4UXB, а також п’ять станцій з херсонщини: UR6GZZ, UT2GWW, US4GWE, UR6GWB, UW1GR. Також було чутно рівненську UR4KWR, запорізьку US4QWE, волинську UR4PWC. Я їх швидко зібрала. А потім всі станції зникли. Мій тренер сказав, про можливу магнітну бурю, яка порушила проходження радіохвиль.
З початком другого туру «спрацювала» ці самі станції. Хоч і було їх ледь чутно. Ще додала UR6GZM, UR6GZL і UR5WCQ. Інших станцій я не чула. Тільки заздрила як херсонські станції і UR5WCQ працюють з Полтавською, Черкаською, Вінницькою, Київськими областями швидко збільшуючи кількість зв’язків. Я їх не чула ніскілечки.
До кінця третього туру зникли всі «учасники ЮТ». Було чутно тільки UR5WCQ. З ним і працювала. О 14.58 (третій тур), 15.11 (четвертий) і в 15.23 (п’ятий). За двадцять хвилин четвертого туру всього один зв’язок… Весь час шукала по діапазону, кликала. Звали німці, угорці, росіяни. Щоразу пояснювала дядькам, що я працюю у змаганнях. Але нікого з «ЮТ» не було. По декілька хвилин у віконечку трансивера, де показуються працюючі станції (дорослі кажуть «панорама»), була пряма лінія – жодного «горбика».
Тільки під кінець п’ятого туру на кілька хвилин з’явилися херсонці. Швидко з ними обмінялися номерами. І знову нікого. У завершальному шостому турі встановила всього 7 зв’язків з тими ж самими станціями. Загалом впродовж змагань встановила 44 зв’язки за дві години роботи. Бувало, що у звичайні будні я за такий час встановлювала більше.
Вже другого дня мій тренер Василь Васильович з якогось питання говорив по телефону з дядею Андрієм Лякіним (UT2UB) з Києва. Київ у нас, можна сказати, поруч. Виявилося, що дядя Андрій теж працював у цих змаганнях і навіть чув нашу станцію, але на стільки слабо, що навіть не став кликати, бо все рівно б контрольними номерами не обмінялися б. І ще довідалася, що працювали наші земляки UR4RXJ з Остра. Ми теж не чули одне одного, хоч і відстань між нами була всього трохи більша 20-ти кілометрів.
Ось так для мене відбулися змагання «Зірки ефіру України».
Более подробно читайте на сайте.