Оппозиционеры, сходите в церковь, помолитесь...
08.03.2016 07:51| Радиолюбители и искусство |
Оставаться человеком, когда вокруг кричат и подзуживают - Распни его!, Шахраи, - ой как непросто. Эффект толпы срабатывает. Такое впечатление, что с небес спустились святые старцы и поют псалмы. Хочется встать на колени и прильнуть к их подолам со словами - Простите грехи наши! Сами не ведаем, что творим! Но что-то останавливает... Прозрение рано или поздно наступит. Кто безгрешен, пусть первым бросит камень...
Заповедь
О, если ты спокоен, не растерян,
Когда теряют головы вокруг,
И если ты себе остался верен,
Когда в тебя не верит лучший друг,
И если ждать умеешь без волненья,
Не станешь ложью отвечать на ложь,
Не будешь злобен, став для всех мишенью,
Но и святым себя не назовешь, -
И если ты своей владеешь страстью,
А не тобою властвует она,
И будешь тверд в удаче и в несчастье,
Которым в сущности цена одна,
И если ты готов к тому, что слово
Твое в ловушку превращает плут,
И, потерпев крушенье, можешь снова -
Без прежних сил - возобновлять свой труд.
И если ты способен все, что стало
Тебе привычным, выложить на стол,
Все проиграть и вновь начать сначала,
Не пожалев того, что приобрел,
И если можешь, сердце, нервы, жилы
Так завести, чтобы вперед нестись,
Когда с годами изменяют силы
И только воля говорит: "держись!" -
И если можешь быть в толпе собою,
При короле с народом связь хранить
И, уважая мнение любое,
Главы перед молвою не клонить,
И если будешь мерить расстоянье
Секундами, пускаясь в дальний бег, -
Земля - твоё , мой мальчик, достоянье,
И более того, ты - человек!
Ссылка на стих Р.Киплинга в переводе С.Маршака от Юрия(UY0FF)
Предыстория
родинну сауну. Коли перечитував повідомлення Вячеслава Вікторовича
відразу пригадав свою розмову із старшим сином, минулої суботи.
Дискутували про геніальний твір Редьярда Кіплінга "If" - "Якщо"
або "Синові". Малий зачитав мені його напам'ять спочатку у оригіналі,
а потім українською, у не менш геніальному перекладі Василя Стуса.
Наполягав на тому, що у оригіналі він звучить значно ритмічніше
та лаконічніше. Мені ж більш до вподоби переклад Стуса.
Кіплінг писав свого вірша ще наприкінці 1800-х років, а здається
що учора увечері, писав про нас, гортаючи українські аматорські
форуми на теренах всесвітньої мережі.
Таке трапляється коли пише геній, його твори поза часом та не мають меж.
Одне гріє мою душу, якщо маю змогу спілкуватися на такі теми із своїм
13-ти річним сином - життя своє прожив не марно.
Головним на цьому світі в усі часи було - залишатися ЛЮДИНОЮ.
І так буде завжди.
Коли ти бережеш залізний спокій
всупір загальній паніці й клятьбі,
коли наперекір хулі жорстокій
між невірів ти віриш сам собі.
Коли ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.
Коли тебе не порабують мрії,
в кормигу дум твій дух себе не дасть,
коли ти знаєш, що за лицедії —
облуда щастя й машкара нещасть.
Коли ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.
Коли ти можеш всі свої надбання
поставити на кін, аби за мить
проциндрити без жалю й дорікання —
адже тебе поразка не страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
ти можеш знову кидати у бій,
коли триматися немає сили
і тільки воля владно каже: стій!
Коли в юрбі шляхетності не губиш,
а бувши з королями — простоти,
коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
нічим тобі не можуть дорікти.
Коли ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: ти єси людина
і землю всю своєю назовеш.
If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you;
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too:
If you can wait and not be tired by waiting,
Or, being lied about, don’t deal in lies,
Or being hated don’t give way to hating,
And yet don’t look too good, nor talk too wise;
If you can dream – and not make dreams your master;
If you can think – and not make thoughts your aim,
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same:
If you can bear to hear the truth you’ve spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build ‘em up with worn-out tools;
If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings,
And never breathe a word about your loss:
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: “Hold on!”
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings – nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much:
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds’ worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that’s in it,
And – which is more – you’ll be a Man, my son!
73! Сергій, UT9NA