А судді хто?..

Аналитика и публицистика

В попередній статті на Радоні, згадувалося, між іншим, про те, що наш земляк Василь UT0NN видає свій власний сайт начебто за сайт всіх Вінницьких радіоаматорів. І хоча у відповідь лунали різні заперечення, на практиці однак виявилося, що так воно в дійсності є. Адже розміщує Василь матеріали на своєму сайті за принципом, хто йому подобається, з ким він згідний, з ким особисто дружить, або за вказівкою свого боса.

Нещодавно на його сайті з’явився відкритий лист Володимира UR5NAN, котрий отримав листа з текстом вище згаданої статті. Знаю Володимира вже не одне десятиліття, ще два роки тому він був активним членом ЛРУ, але по простоті душевній піддався негативному впливу агресивних доморощених вискочок, суддів всіх і вся, і остаточно заплутався. Відповідь на лист Володимира було надіслано Василю, але на його сайті вона так і не з’явилася, що підтверджує зверхність його особистих інтересів і амбіцій над пріоритетом інформування всіх, без винятку, Вінничан.

Свої пояснення Володимиру, як і всім потенційним читачам сайту, розпочав тезою про те, що коли радіоаматори будь-якої країни проводять між собою радіозв’язок, то в кінці повідомляють один одному на яку адресу слід висилати QSL-картку, або взагалі не висилати, якщо в ній нема потреби. Якщо радіоаматор є членом національної радіоаматорської організації, то він повідомляє кореспонденту адресу її QSL-бюро, або просто каже «QSL – через бюро».

Але якщо радіоаматор не являється членом національної радіоаматорської організації, то він повідомляє свою власну поштову адресу, що вже не заборонено робити, як колись при Союзі, або адресу своєї поштової скриньки. Якщо український радіоаматор не є членом ЛРУ, і, проводячи радіозв'язок, не повідомив про це своєму кореспонденту, не подав свою особисту поштову адресу, то які в нього можуть бути тоді претензії до національного QSL-бюро, на адресу котрого кореспондент автоматично, по незнанню, відправив свою QSL-картку.

В подібних випадках, всі країни мають в своїх національних QSL-бюро наявний штампик «Not member» і QSL-картки не для членів національних радіоаматорських організацій відсилаються назад їхнім відправникам. Ніде вони не складуються, не покриваються порохом, не викидаються на сміття. Тільки у недосвідчених радіоаматорів або агресивних опонентів можуть виникати подібні крамольні думки.

Якщо українські радіоаматори, не члени ЛРУ, завалюють QSL-картками національне QSL-бюро, а потім усюди скаржаться і всіх звинувачують, вимагаючи повернути «свою кореспонденцію», штучно напружуючи і так непросту ситуацію в національному радіоаматорстві, то це вже справжнє невігластво, яке може розглядатися як навмисні не правові дії, порушення Регламенту радіозв’язку, а тому можуть мати певні юридичні наслідки.

Згадаймо давнє мудре прислів’я: «Юпітер, ти сердишся – значить ти не правий».

З повагою до всіх, Юрко UT5NC