Дякую за підтримку пропозиції відновлення круглих столів
штаб квартири Ліги на 80 метрах, але одна негативна думка все ж прозвучала
тому змушений
займати свій та Ваш час додатковими аргументами.

Не дивлячись на спрощення підключення та здешевлення доступу до Інтернету

нажаль половина
наших радіоаматорів все ще не є постійними користувачами всесвітньої
павутини,
ігнорувати їх ми не маємо права,
тому забувати про ефірні канали обміну інформацією нам ще зарано,
та й саме як радіоаматорській службі думаю варто підтримувати систематичну
роботу в ефірі як стержневий елемент нашого хоббі.
Відхід 10 років тому від традиційного для нас ефірного спілкування та
міграція у
Інтернет значної частини короткохвильовиків мала також і негативні сторони,
ми виявились не готовими до багатьох нюансів нової реальності, звикання
та якісна адаптація до неї все ще попереду нас, а ефірна робота це те що у
більшості із
нас в крові і сподіваюсь не буде витіснене ніким і ніколи.
Не маю нічого проти і друкованих засобів для радіоаматора, у більшості
відомих країн їх розміри та періодичність
не зменшились, навпаки - вони отримали приємний сучасний дизайн.
Я нагадав про роботу на щотижневих круглих столах колективки нашої
штабквартири
 у час коли стан справ у організації далекий від задовільного, відчутнє
хвилювання значної частини нашого загалу перед зовнішніми загрозами
при прийнятті нового регламенту та внутрішніми загрозами пов"язаними із
затягуванням
та невиправленням багатьох конфліктів між елітними одиницями/групами
українських
радіоаматорів які без сумніву мають негативний вплив на сьогодення  Ліги та
її майбутнє.
 Мало того, доводиться боротись із приватною думкою деяких давніх друзів чи
знайомих
про вихід із членства в організації, доречі нігде у публікованих джерелах не
зустрічався із
 такими дослівно закликами, тому цікава генеза цього небажаного тренду у час
коли
ЛРУ нарешті почала новий етап збільшення своєї чисельності.
 Ніхто думаю не буде сперечатись що чудова нагода до повноцінного
спілкування
між людьми яку ніби подарував нам Інтернет виявилась не зовсім такою
насправді ба навіть
ведмежою послугою всесвітньої павутини у відношенні до об"эктивно та реально
здомінованого та загроженого нею HAMRADIO, і нажаль також й на Україні,
поповнення та заміщення наших рядів молодою зміною продовжує залишатись
надто низьким.
  Згадуючи минулого тижня про ефір як один із небагатьох феноменів що
об"єднує тисячі зовсім різних
людей висловив надію на те, що зустрівшись на діапазоні р/аматори зможуть
забути задавнені
або зовсім свіжі образи один на одного, натомість будуть зайняті
продуктивним обговоренням
текучих проблем та допомагати усім нам у їх ефективному вирішенні, такий
унікальний і доступний лише нам
 мінімайдан не потребує жодних витрат бо непотрібні кошти на пальне і
автобуси для довезення людей та забезпечення їх
функціонування, натомість дає можливість обміну думками в реальному часі,
разом згенерувати та погодити певний ефективний план дій, і забирає
можливості
відсиджування у кущах у ситуаціях коли виникають певні "незручності",
прикриваючись поломкою телефону,
модему, системного блоку чи клавіатури :(. Інша справа що дехто висловлює
думку що
 "на тому круглому столі вони усі там геть пересваряться" або "їм немає що
нам та один одному сказати".
Не хотів би цьому вірити, але якщо це правда і ми дійсно боїмось публічного
спілкування то усім нам гріш ціна.
Вражає слабкість положення ЛРУ у суспільстві якщо банальні помилки
безвідповідального
чиновника (я не вірю поки що в реальність спланованої та керованої змови
зацікавлених комерційних структур проти нас)
 спричинили нам стільки клопотів замість того щоб цей чиновник дістав по
шапці і
швиденько виправив усі допущені помилки, тихо і без лишнього галасу, давним
давно, ще в 2006 році.
Найнеприємнішим є факт того що найбільше проблем на даному етапі привносить
Міністерство оборони,
яке повинно було б навпаки нам допомагати та підтримувати, курувати
практично дочірню
організацію однією з основних функцій якої є підготовка кваліфікованих
спеціалістів у галузі радіокомунікацій,
без якої немислима ефективна дієздатна армія в умовах сучасності.
У сусідів поляків їхнє міністерство оборони багато років є партнером
польського союзу
 короткохвильовиків, виступає спонсором багатьох заходів PZK, наприклад
минулого
року подарувало 20 передавачів Р-140 (наша легендарна старушка все ще
трудиться у арміях НАТО)
для потреб національної команди з радіоспорту SN0HQ. Наше ж МО мало того що
в основному
нищить стару техніку, то ще й надумало відібрати у нас кілька популярних
діапазонів,
прикриваючи свою некомпетентність міфічною військовою потребою. І це у час
коли
останнє десятиліття корупція та цинізм у вищих ешелонах української влади
сягнули безпрецендентних
у європейській практиці маштабів, коли за певну суму можна купити практично
будь-які привілеї
та дозволи для "вибраних" у  рівнях і допусках що перевищують подібні у
інших країнах.
Як багатолітнього члена ТСО України мені також неприємно констатувати факт
аморфності цієї державної
структури колись так близької нам та міністерству оборони і де є велика
кількість бувших військових
у рангах та із "дружніми контактами" які потенційно дозволяють вирішувати не
одне із наших насущних питань,
 цікаво було б почути думку наскільки реальним є зміна ситуації там на краще
по відношенню саме
до ЛРУ і що для цього потрібно від нас.
  Питань які варто було б порушити та почати вирішувати багато, платформа
uarl.org.ua поки що
цьому надто слабо сприяє, сподіватись на те що пишеться на даному форумі
сягає хочаб десяти відсотків
радіоаматорів є наївним.
 Згадали також про труднощі у декого із можливістю послухати трафіки в
реальному часі,
але ж ми маємо нині широкодоступну мережу СДР он-лайн приймачів, та й при
наповненні круглого
столу вартісним контентом можна буде послухати записаний под-каст,
хай-файної якості та великого
об"єму на сервері не потрібно - у нас найкращі вуха та внутрішні детектори
:).

Бажаю вдалого нового тижня,
73, Роман.
Roman Hanovych