В протоколі робочої зустрічі працівників НКРЗІ з громадськими організаціями радіоаматорів України щодо внесення змін до положень Регламенту аматорського радіозв'язку від 12 вересня 2019р. бачимо одну з пропозицій – розглянути можливість введення нової категорії EXTRA.
 
На перший погляд, така пропозиція звучить досить заманливо.
Проте, пропоную для початку детально розглянути чинну структуру аматорських категорій прийняту в Україні та у країнах Європейського союзу, курс на гармонізацію національного законодавства з яким декларує наша держава.

На даному етапі українська нормативна база, що регламентує порядок отримання радіоаматорських ліцензій, складання іспитів з визначення кваліфікації кандидатів у радіоаматори, категорії та види ліцензій значною мірою наближена до стандартів СЕПТ. Значною, проте не у повній мірі відповідає цим стандартам. Ми пройшли певний шлях і досягли значного прогресу у цьому напрямку:
- Отримуємо Дозвіл (ліцензію) зразка СЕПТ;
- Маємо змогу працювати у ефірі власним позивним через дріб з багатьох країн ЄС;
- Український екзаменаційний сертифікат радіоаматора визнається багатьма країнами ЄС, маємо змогу без іспитів за кордоном отримати закордонний позивний;
- Екзаменаційні програми у нашому Регламенті побудовані за рекомендаціями СЕПТ;

До повної гармонізації та повноцінного визнання СЕПТ радіоаматорських ліцензій українського зразка, за великою мірою, залишився лише один крок – належним чином оформлена та спрямована до СЕПТ декларація української Адміністрації зв’язку. Чому цього не сталося до цих пір – то друге питання.
 
Так от які радіоаматорські категорії та на підставі яких директив/рекомендацій визнає СЕПТ та які українські категорії їм відповідають.

СЕПТ визнає, рекомендує та висуває певні вимоги до кваліфікації операторів трьох рівнів:

- ENTRY-CLASS –вступний рівень. Найнижчий рівень технічних знань, операторських вмінь та адміністрування з боку держави. Категорія передбачена  для законослухняних мисливців, рибалок, поціновувачів лісових та гірських прогулянок, дельтапланеристів і просто любителів поспілкуватися. При цьому, звертаю увагу, ніхто не відміняв вимоги щодо знання радіотехніки і дотримання радіоаматорського формату роботи в ефірі з обов'язковою передачею позивного сигналу. Враховуючи ліберальне законодавство України щодо безліцензійних радіостанцій діапазону PMR (466 МГц, 0,5 Вт) або LPD (433 МГц, 0,01 Вт), при використанні яких ніяких іспитів здавати не потрібно і жодних вимог при роботі в ефірі виконувати також не потрібно, така категорія радіоаматорів у нас не передбачена. Як не передбачена вона і у більшості країн ЄС. Цього рівня у нас немає, проте він є у деяких сусідніх державах. Це майже СВ, як зараз модно говорити – «баофенгщики» - УКХ ЧМ. Директивою СЕПТ ECC Report 89 передбачений перелік питань кваліфікаційного іспиту для цієї категорії, в тих країнах де вона є.

- NOVICE – категорія радіоаматорів початківців. У нас це третя категорія. Директива СЕПТ ERC Report 32 визначає мінімальний рівень знань з питань технічної, експлуатаційної та регуляторної тематики достатній для отримання дозволу категорії початківця (NOVICE).    

- HAREC – повна радіоаматорська ліцензія – найвища категорія якій дозволяється максимум з того що дозволяє національне законодавство країни перебування радіоаматорам взагалі.  У нас це перша та друга категорії. Директива СЕПТ Recommendation T/R 61-02 визначає мінімальний рівень знань з питань технічної, експлуатаційної та регуляторної тематики достатній для отримання дозволу радіоаматора найвищої категорії.
 
Уважний читач відразу зверне увагу на певну невідповідність, адже у нас друга категорія не є найвищою. Для другої категорії нашим Регламентом передбачений перелік певних обмежень у порівнянні з першою. Так, це вірно. У нас, у відповідності з чинною редакцією Регламенту, кваліфікаційний іспит розділений на дві частини: теоретичну та практичну. Теоретична – це знання техніки, принципів та правил роботи у ефірі, основ техніки безпеки та нормативної законодавчої бази стосовно радіоаматорства у країнах СЕПТ і своєї країни. Практична частина – вміння приймати та передавати телеграф. Теоретична частина для першої та другої категорії одна й та сама. Відмінність у тому, що для першої категорії у нас є вимога знати телеграф.
Директивою СЕПТ Recommendation T/R 61-02 у 2004 році вимога обов'язкового знання телеграфу була скасована. Саме тому наша друга категорія повною мірою відповідає СЕПТовській найвищій категорії рівня HAREC.
 
Коли врахувати все викладене вище, окремо взяти до уваги нагальну потребу приведення нашого національного радіоаматорського законодавства у відповідність з нормами, вимогами та рекомендаціями СЕПТ та ЄС, чи піде на користь введення ще однієї окремої категорії «для блатних і мажорів», категорії «вище найвищої»? Гадаю що ні. Це крок назад.
 
У більшості країн ЄС дві категорії: ліцензія початківця з певними обмеженнями та повна аматорська ліцензія. Обов'язкове знання телеграфу скасоване.
 
Увесь світ відміняє обов'язкове знання телеграфу, спрощує та максимально формалізує правила отримання аматорських ліцензій, лише кілька «крутеликів» у нас намагаються тягнути нас назад у «совок», з блатними позивними і якимись виключними преференціями для себе особисто.
Кому дуже кортить мати короткий позивний формату «дві літери - одна цифра - одна літера» той має змогу заплатити гроші і оформити СПС / УПС вже прямо зараз, без змін Регламенту.
 
На мою особисту думку, саме таким шляхом потрібно йти і нам. Залишити третю категорію для початківців, другу категорію скасувати, а тим хто її мав надати можливість переоформити дозволи на першу категорію без додаткового складання кваліфікаційного іспиту. Практичну частину кваліфікаційного іспиту скасувати. Хто хоче бути аматором контестменом або ДХ-меном вивчить телеграф добровільно, а для решти, кому телеграф не цікавий, не буде потреби поїти могоричами чиновників і членів квалфікаційно-технічних комісій.
 
З повагою,
Сергій UT9NA